- затурбувати
- —————————————————————————————затурбува́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
затурбувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Почати турбувати, викликаючи у кого небудь занепокоєння. 2) Завдати клопоту кому небудь … Український тлумачний словник
затурбований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до затурбувати. 2) у знач. прикм. Стурбований, схвильований. || Який виражає турботу, занепокоєння … Український тлумачний словник
заквилити — квилю, квилиш, Вр. 1. Засумувати, гірко заридати, жалібно співати. 2. Затурбувати, засмутити. Тим словом ти мене заквилив … Словник лемківскої говірки
зафрасувати — сую, суєш, Ол. Зажурити, затурбувати, забезпокоїти … Словник лемківскої говірки